Змінимо кліматичну ситуацію. Почнемо з себе.

Сучасна Україна має велику кількість екологічних проблем, для вирішення яких кожному члену суспільства необхідно почати з себе. Проте для досягнення загальнонаціональних цілей, важливо почати з місцевої політики: впроваджувати локальні стратегії та розбудовувати систему  кліматично амбітних міст. Перші кроки зроблені.

 

Рекордно потужні урагани в США, Південно-Східній Азії, Карибському морі та на Тихому океані, повінь у Венеції, затяжна посуха в Субсахарській Африці, катастрофічні пожежі, посилені спекотною та сухою погодою, охопили Австралію, Бразилію, Сибір - це все прояви глобальної зміни клімату. 

Здається, все, що відбувається далеко і до нас не дійде, проте 2019 рік став найгарячішим для України: тепла і майже безсніжна зима, масштабні пожежі. 

Наприкінці 2019 року Україна зробила дієві кроки в напрямку зміни екоситуації. Мінекоенерго оголосило про перегляд Енергетичної стратегії на період до 2035 року та початок розробки Національного плану з енергетики та клімату на 2021–2030 роки.

Проте реальні зміни починаються з локального впровадження нових моделей поведінки. Тому громадські організації презентували Дорожню карту кліматичних цілей України до 2030 року, створену десятками експертів з різних сфер. У документі науковці запропонували бачення того, яких результатів має досягти наша країна, щоб скоротити викиди парникових газів.

Співавтори презентували розроблені цілі, визначені для п’яти секторів: енергетика, будівлі, транспорт, відходи та об’єднаний сектор сільського господарства, землекористування та лісівництва. 

Основні тези:

·       Відмовитися від використання вугілля
Енергетика в Україні є головним джерелом парникових викидів. Тому відмова від викопного палива у цьому секторі – першочергова ціль кліматичної політики. За даними Climate Analytics, країни Східної Європи мають відмовитися від вугілля до 2031 року. Тож Україна у 2030 має закрити усі державні та приватні шахти і скоротити споживання вугілля до не більш як 5% – при чому, ця частина має використовуватися лише для підтримки залишкових потужностей вугільного сектору у період переходу. Пріоритетом має стати розвиток відновлюваної енергетики на ринкових засадах та підтримка малої генерації енергії (приватні станції та енергокооперативи)

·       Зробити будинки більш енергоефективними
Україна зараз одна з найменш енергоефективних країн. 18% тепла, наприклад, не доходить до споживачів. У 2030 році цей рівень втрат при теплопостачанні має скоротитися до 5,6%, а кількість інвестицій у підвищення енергоефективності будівель має зрости у 20 разів. Загальне споживання енергії у будівлях має знизитися на чверть завдяки заходам з енергоефективності. А мінімальною вимогою для нових і вже збудованих будівель має бути використання відновлюваних джерел для забезпечення принаймні половини потреб в енергії.

·       Розвивати громадський транспорт
Приватні автомобілі є не лише джерелом парникових викидів. Вони забруднюють повітря, особливо в містах, спричиняють шум та затори, займають міський простір. Для подолання всіх цих проблем, частка використання приватних авто має скоротитися до 10%. Натомість має зростати використання велосипедів та громадського транспорту. ¾ транспорту (і приватного, і громадського) має бути електричним. Половина місцевих бюджетів на транспорт має спрямовуватися саме на розвиток громадського транспорту. До 70% має зрости частка безпечних для велосипедів магістралей.

·       Знизити кількість відходів на душу населення мінімум на третину
Зараз більша частина побутових відходів накопичується на сміттєзвалищах. Тож майбутнє законодавство України має спонукати до їх переробки та зменшення їх утворення – мінімум на третину від нинішнього рівня. 12-25% побутових відходів мають перероблятися.

·       Збільшити площу лісів до 20% країни
Сільське господарство, землекористування та лісівництво об’єднані у Дорожній карті у єдиний сектор. Ліси поглинають СО2 з атмосфери, перетворюючи його на кисень. Їх площа до 2030 року має займати п’яту частину нашої країни, поглинання ними СО2 має вирости на половину, а площа лісових пожеж – навпаки скоротитися на стільки ж. Деградовані орні землі, які вже менш корисні для сільського господарства, мають бути виведені з користування та відновлені. Видобуток торфу має скоротитися на 90%, а торфовища, які часто є місцями розгоряння пожеж, необхідно відновити. Тим паче, торфові болота поглинають ще більше СО2, аніж ліси.

Простих рішень у складних проблем не існує. Тому немає жодного закону чи проєкту, який достатньо впровадити, аби стерти наслідки багаторічного зловживання природними ресурсами. Для цього необхідні системні та докорінні зміни на всіх рівнях — від міжнародного до індивідуального.

"Публікація була підготовлена за фінансової підтримки Федерального міністерства з охорони навколишнього середовища, збереження природи та ядерної безпеки Німеччини в рамках проекту Міжнародної Кліматичної Ініціативи (ІКІ)."